Португалія. Географія.

Португалія

Португальська Республіка República Portuguesa
Прапор Герб
Гімн: Португеза
Столиця	Лісабон 38°46′ пн. ш. 9°11′ зх. д.countryH G O
Офіційні мови	португальська; мірандська(регіональна)
Форма правління	парламентсько-президентська республіка
- президент	Марселу Ребелу де Соза
- прем'єр	Антоніу Кошта
Історія
- графство	1089
- королівство	25 липня 1139
- республіка	5 жовтня 1910
- революція	25 квітня 1974
Вступ до ЄС	1 січня 1986
Площа
- Загалом	92 391 км² (109)
- Внутр. води	0,5 % %
Населення
- оцінка 2014	10 374 822 (75)
- перепис 2011	10 562 178
- Густота	115,3/км² (66)
ВВП (ПКС)	2006 р., оцінка
- Повний	$229.881 млрд. (40)
- На душу населення	$23 464 (34)
Валюта	Євро (EUR)
Часовий пояс	UTC−1, 0
- Літній час	CET (UTC+1)
Домен	.pt
Телефонний код	+351
Wikimedia | © OpenStreetMap
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Португалія

Назва

• Португалія (порт. Portugal, МФА: [puɾ.tu.ˈgaɫ]^[1]) — скорочена офіційна назва країни. Походить від римського міста Порт-Кале (лат. Portus Cale), сучасного Порту, що в IX столітті стало центром Порткалеського (Португальського) графства.
• Португальська Республіка (порт. República Portuguesa, МФА: [ʁɨ.ˈpu.bɫi.kɐ puɾ.tu.ˈge.zɐ]^[2]) — офіційна назва країни згідно з чинною Конституції 1976 року. Вживається після революції 1910 року. Також — Республіка Португалія.
• Королівство Португалія — офіційна назва у 1139—1910 роках.
• Лузітанія — популярна поетична назва країни, оспівана в національній епопеї «Лузіади». Походить від однойменної римської провінції, розташованої в Центральній Португалії. У ранньомодерну добу виводилася від міфічного героя Луза.

Географія

Докладніше: Географія Португалії, Геологія Португалії, Гідрогеологія Португалії, Річки Португалії, Сейсмічність Португалії та Список ссавців Португалії

Карта Португалії

Континентальна Португалія розташована на південному заході Європи, на заході Піренейського півострова. До складу країни входять Азорські острови та архіпелаг Мадейра в Атлантичному океані. Португалія межує по суходолу лише з Іспанією на півночі й сході; на заході і півдні вона омивається водами Атлантичного океану. Площа Португальської держави — 92 391 км² (109-а країна світу за площею, 19-а країна Європи за площею). Континентальна Португалія займає 89 015 км² (96% від площі країни), Азорські острови — 2333 км² (3%), Мадейра — 741 км² (1%).

Рельєф Португалії на півночі, північному сході й центрі — гористий, на півдні й заході — рівнинний. Найвища точка — гора Торре (1993 м) на Зірковому хребті на сході країні. За рельєфом Португалія поділяється на три регіони — (1) Північний, де переважають гори (Серра-ду-Гереш), лісисті високі плато, глибокі вузькі долини та термальні джерела; (2) Центральний, де великі рівнини перериваються високими гірськими пасмами (Серра-да-Ештрелла) й широкими долинами; (3) Південний, найбільший, де переважають рівнини, невисокі плато й пагорби. Гори в усіх трьох частинах є продовженням іспанських гірських систем. Єдиний самостійний хребет — Серра-да-Моншіке^[3]. Португальський берег має мало гарних природних гаваней. Лісабонська затока є найкращою і однією з найбільших у Європі. Серед інших — затоки Сетубала і Віла-Реал-де-Сан-Антоніу, а також Лагушська затока, де може розміщуватися великий флот. Решта портів призначені для малих суден^[3].

Найбільші річки країни — Дору, Тежу, Гвадіана, Зезере, Сарая, Тамега, Вога, Каваду, Міню, Ліма. Річки судноплавні лише в нижніх течіях. Великих озер немає. У районі Авейру є велика річка, що сполучається з океаном^[3]. Найбільші міста розташовані на океанському узбережжі — Лісабон, Порту, Авейру, Сетубал, Фару; інші великі міські центри — Коїмбра, Візеу, Браганса, Сантарен, Евора, Бежа.

Португалія багата на природні ресурси: мідь, марганець, уран, свинець, олово та залізо. Вугілля зустрічається рідко й має погану якість. У країні існує понад сотня мінеральних джерел, з якими найважливіші розташовані в Гереші, Візеллі, Відагу, Педраші, Салгалаші, Моледу, Сан-Педру-ду-Сулі, Фелгейрі, Калдаш-да-Райні, Морі та Моншіке^[3].

Острови Мадейра та Азори — автономні регіони країни. Відстань від континентальної частини країни до Азорських островів — 1500 км, до Мадейри — 650 км. Залежна заморська територія — Макао в Східній Азії неподалік Гонконгу, 20 грудня 1999 року офіційно повернута Китаю, але протягом 50 років зберігатиме статус особливого регіону з власним урядом, законодавством та економікою.

Вздовж західного узбережжя Португалії протікає рукав теплої течії Гольфстрім, що робить клімат країни, загалом, помірним. Проте між регіонами існують суттєві кліматичні відмінності, пов'язанні з рельєфом та відстанню до океана. Так, височинні райони Трансмонтани і Бейри суворі й холодні, водночас землі Алгарве дуже спекотні. Сніг випадає лише взимку, переважно у високих горах. Дощі частіші на півночі, ніж на півдні. Висока вологість, що часто спричиняє тумани, переважає в береговій частині країни. Вітри, зазвичай, дмуть з північного заходу і півночі; взимку — з південного заходу, разом зі штормами. Загалом, клімат Португалії теплий і сприяє оздоровленню^[3].

Португалія має багату флору. Тут ростуть практично всі види європейських рослин, які зустрічаються в помірному кліматі, а також деякі види, характерні лише для спекотних країн. Найбільш типовим деревом є сосна, яка, однак, не росте південніше річки Саду. Найбільші ліси країни — Лейрійський сосновий бір, вирощений у ХІІІ столітті королем Дінішем, та Бусацький ліс, відомий різноманіттям дерев. По всій країні поширені оливки та помаранчі. На території Алгарве традиційно вирощують фініки, а в Трансмонтані — мигдаль. Виноробство — одна з найстаріших галузей португальського господарства; більшість виноградників, переважно нових, розташована південніше річки Таг. Найпоширені зернові культури — пшениця, жито і кукурудза^[3]